Який інвертор потрібен для газового котла

Газовий котел без електрики — це просто металева коробка з трубами. Automatика, циркуляційний насос, вентилятор турбіни (якщо котел з закритою камерою), дисплей керування — усе це живиться від мережі 220В. Немає світла — котел глухо мовчить, навіть якщо газ подається справно. Тому питання резервного живлення для власників газового опалення не менш важливе, ніж вибір самого котла.

Розберемось, який саме інвертор чи ДБЖ підійде, скільки він має «тягнути» і на що звертати увагу при виборі.

Скільки електрики споживає газовий котел

Тут все залежить від моделі. Настінний газовий котел з циркуляційним насосом і закритою камерою згоряння споживає в середньому від 80 до 150 Вт під час роботи. Пікові навантаження — в момент запуску насоса або вентилятора — можуть підскакувати до 200-250 Вт, але це на долі секунди.

Для порівняння: підлоговий котел з відкритою камерою і природною тягою споживає менше — іноді достатньо 30-50 Вт, бо там немає вентилятора, а насос слабший або взагалі відсутній (гравітаційна система).

Тому перш ніж купувати інвертор, подивіться паспорт свого котла. Там завжди вказана споживана потужність. Якщо документів немає — модель типу Baxi, Ariston, Viessmann, Bosch зазвичай орієнтуються на 100-130 Вт в робочому режимі.

ДБЖ чи повноцінний інвертор — в чому різниця

Це перше, з чим плутаються люди. ДБЖ (джерело безперебійного живлення, він же UPS) — це той самий пристрій, що стоїть біля комп’ютера. Він має вбудований акумулятор невеликої ємності, розрахований на 10-30 хвилин роботи. Для газового котла цього вистачить хіба що на короткочасне відключення.

Інвертор з окремим акумулятором (або кілька акумуляторів, з’єднаних послідовно чи паралельно) — це вже серйозніша історія. Тут можна нарощувати ємність батарей і отримати автономність на 6, 12, а то і 24 години.

Для тих, хто живе в приватному будинку і стикається з плановими відключеннями по кілька годин щодня — варіант з зовнішнім акумулятором єдиний адекватний. Вбудований ДБЖ тут просто не витягне.

Чиста синусоїда — не примха, а необхідність

Ось тут багато хто економить і потім жаліється, що котел «глючить» на інверторі. Причина проста: дешеві інвертори видають не чисту синусоїду, а її апроксимацію — так звану модифіковану синусоїду або ступінчасту хвилю.

Плата управління газового котла — це така сама електроніка, як в холодильнику чи телевізорі. Вона розрахована на чисту синусоїдальну напругу, як з мережі. Подача спотвореного сигналу може призвести до:

некоректної роботи датчиків тиску та температури;
перегрівання трансформатора на платі;
виходу з ладу самої плати управління (а це вже ремонт від 2000 грн і вище);
помилок типу Е01, Е03 на дисплеї, які з’являються без видимої причини.

Тому правило номер один — беремо тільки інвертор з чистою синусоїдою (pure sine wave). На коробці або в характеристиках так і написано: Pure Sine Wave Inverter. Це коштує дорожче за модифіковану синусоїду, десь на 30-40%, але це та економія, яка виходить боком.

Яку потужність вибирати

Логіка проста: береться пікове споживання котла, додається запас на випадок, якщо в майбутньому підключите ще щось (наприклад, циркуляційний насос теплої підлоги чи вентилятор витяжки).

Для звичайного настінного двоконтурного котла достатньо інвертора потужністю 300-500 Вт. Це з запасом навіть на пусковий струм насоса. Якщо плануєте від того ж інвертора живити ще й роутер з модемом (щоб інтернет і Wi-Fi термостат теж працювали), беріть 500-700 Вт.

Не варто ганятись за інверторами на 1000-1500 Вт «про запас» — це переплата за потужність, яка ніколи не знадобиться, і до того ж такі моделі споживають більше електрики в режимі очікування.

Розрахунок ємності акумулятора

Тут вже пряма математика. Формула проста: ємність акумулятора (Ач) × напруга (В) = енергія у Вт·год. Ділимо це на споживання котла, і отримуємо приблизний час роботи.

Приклад: акумулятор 100 Ач на 12В дає 1200 Вт·год. Якщо котел споживає в середньому 100 Вт (з урахуванням циклів роботи насоса — увімкнено-вимкнено), то теоретично цього вистачить на 12 годин. На практиці — множимо на коефіцієнт 0,7-0,8 через втрати в самому інверторі та неповний розряд АКБ (для гелевих і AGM батарей глибокий розряд шкідливий). Виходить реально 8-9 годин.

Якщо потрібна автономність на всю ніч плюс запас — беруть два акумулятори по 100 Ач, з’єднані паралельно. Це вже 200 Ач сумарно, і часу вистачить на добу спокійної роботи котла навіть при частих відключеннях світла.

Тип акумулятора: свинцево-кислотний, гелевий чи AGM

Найдешевший варіант — звичайний свинцево-кислотний акумулятор (той, що в машину ставлять). Працює, але має один суттєвий мінус — виділяє гази при заряді, тому тримати його потрібно у вентильованому приміщенні, а не в житловій кімнаті чи котельні без провітрювання.

Гелевий акумулятор (Gel) — герметичний, безпечніший, служить довше (5-8 років проти 2-3 у звичайного), але коштує в 1,5-2 рази дорожче.

AGM — золота середина за ціною і характеристиками. Саме такі найчастіше рекомендують для систем резервного живлення котлів. Не бояться глибокого розряду так, як звичайний свинцевий, і при цьому не такі дорогі, як гель.

Підключення інвертора до котла

Найпростіший спосіб — окрема розетка біля котла, підключена напряму до інвертора. Тобто вилка котла просто переставляється в розетку від ДБЖ під час відключення світла, і назад — коли світло є.

Зручніший варіант — автоматичне перемикання. Ставиться пристрій ATS (Automatic Transfer Switch) або сам інвертор з функцією байпасу — тоді при зникненні мережі перехід на батарею відбувається автоматично, без участі людини, за долі секунди. Котел навіть не встигає «помітити» перепад і не перезавантажується.

Для приватного будинку з частими відключеннями саме автоматичний варіант виправданий — не будеш же щоразу бігти й переставляти вилку о третій ночі.

Типові помилки при виборі

Найчастіша — купівля дешевого інвертора з модифікованою синусоїдою «бо працює ж». Працює, доки плата не почне глючити або взагалі не згорить.

Друга помилка — недооцінка часу відновлення живлення. Люди беруть акумулятор на 2-3 години автономності, а відключення тягнуться по 6-8 годин через аварії на підстанціях. Краще брати з запасом.

Третя — ігнорування пускових струмів. Насос чи вентилятор при запуску можуть споживати в 2-3 рази більше номінальної потужності на частку секунди. Якщо інвертор підібраний впритул, він може просто відключитись по перевантаженню саме в момент старту котла.

Коли підбираєте інвертор для газового котла, орієнтуйтесь на три речі: чиста синусоїда без варіантів, потужність з невеликим запасом (300-500 Вт вистачає у 90% випадків) і акумулятор, розрахований на реальний час відключень у вашому районі, а не на теоретичні 2-3 години. Це та техніка, на якій економити не варто — різниця в ціні між нормальним і поганим варіантом складе тисячу-другу гривень, а ремонт плати управління котла обійдеться дорожче.