Реле напруги Елекс Герц У 16-1/40 — один з найпоширеніших захисних приладів, які ставлять в квартирні та приватні щитки по всій Україні. Ціна демократична, знайти можна в будь-якому магазині електрики, а функціонал закриває базову потребу — відключити навантаження, коли в мережі коїться щось не те. Розберемо, що це за пристрій, на що він здатний і як його правильно виставити під конкретну мережу.
Що це за пристрій і навіщо він потрібен
Герц У 16-1/40 — це реле контролю напруги однофазне, яке монтується на DIN-рейку в електрощиті. Задача проста: постійно міряти напругу в мережі і, як тільки вона виходить за встановлені межі (занадто низька або занадто висока), розривати коло навантаження. Через кілька секунд після нормалізації напруги реле знову вмикає живлення — з невеликою затримкою, щоб не «сипати» контактами при кожному стрибку.
Літера «У» в назві якраз і означає «універсальне» — модель призначена для встановлення перед споживачем (холодильник, котел, вся квартира) і не прив’язана до якогось конкретного типу навантаження. Цифра 16 — це серія приладу, а 1/40 вказує на однофазне виконання з максимальним струмом комутації 40А.
40 ампер — це доволі багато. Такого реле вистачить і на невеликий будинок з електричним опаленням, і на квартиру з потужною варильною поверхнею та кондиціонером в комплекті. Якщо навантаження менше — скажімо, захищаєте тільки холодильник чи котел — можна взяти молодшу модель на 16 чи 25А, вона обійдеться дешевше.
Технічні характеристики
Основні параметри, на які варто дивитись при виборі та підключенні:
- Номінальна напруга мережі — 220-230В, 50 Гц.
- Максимальний комутований струм — 40А (це приблизно 8-9 кВт активного навантаження).
- Діапазон контрольованої напруги — від 100 до 400В (за межами цього діапазону прилад просто фіксує аварію без вимірювання точного значення).
- Пороги спрацювання регулюються окремо для верхньої і нижньої межі.
- Час затримки повторного включення — регулюється, зазвичай від 5 до 180 секунд (в різних ревізіях діапазони можуть трохи відрізнятись).
- Індикація — світлодіоди на корпусі, що показують поточний стан: норма, занижена напруга, завищена напруга.
- Кріплення — стандартна DIN-рейка 35мм.
- Ширина корпусу — приблизно 3 модулі (можна порівняти з двополюсним автоматом плюс ще один модуль).
- Робоча температура — від -25 до +40°С, тобто в неопалюваному гаражі чи на дачі взимку працює без проблем.
Конструктивно всередині стоїть контактор, який власне і розмикає силове коло. Це важливо розуміти — Герц У 16 не має електронного ключа, там саме механічний контакт, тому при частих спрацюваннях чутно характерне клацання.
Комплектація та зовнішній вигляд
У коробці зазвичай лежить сам блок реле, коротка інструкція українською та російською і іноді гарантійний талон. Ніяких додаткових проводів чи клем в комплект не входить — все підключення робиться штатними затискачами приладу, розрахованими на кабель перерізом до 10 мм² (для 40А цього цілком достатньо, хоча деякі електрики радять брати 6 мм² з запасом).
На передній панелі — регулятори порогів (зазвичай два потенціометри під шліц), світлова індикація та невеликий дисплей або шкала (залежно від модифікації — є версії і з цифровим індикатором напруги, і без нього, суто механічні). Якщо берете саме У 16-1/40, уточнюйте в магазині, чи є там дисплей — цю модель випускали в кількох варіантах виконання.
Підключення реле в щиток
Підключення нескладне навіть для людини з базовими навичками, хоча краще, звісно, довірити електрику — все ж таки йдеться про весь щиток або значну його частину.
Схема виглядає так: вхідна фаза заходить на клему реле (зазвичай позначена як «вхід» або L1), нуль проходить транзитом або теж через клему в залежності від моделі, а вихідна клема реле йде вже далі — на автомати навантаження, яке потрібно захистити. Тобто реле ставиться послідовно, до автоматів групи, яку захищаємо.
Типова помилка новачків — переплутати вхід і вихід місцями. Прилад в такому разі теж працюватиме (контактор не «знає» напрямку струму), але при діагностиці або заміні буде плутанина, тому краще одразу підписати проводи маркером чи бирками.
Друга поширена помилка — забути, що реле саме по собі не є автоматом захисту від перевантаження чи короткого замикання. Перед ним обов’язково має стояти вхідний автомат відповідного номіналу (для 40А реле зазвичай ставлять автомат на 40А або трохи менше, з характеристикою С).
Налаштування порогів спрацювання
Тут головне — не переборщити із занадто вузьким діапазоном. Заводські налаштування «за замовчуванням» зазвичай виставлені на 165В нижня межа і 250В верхня — це доволі широкий і безпечний діапазон для більшості побутової техніки.
Якщо хочеться захистити чутливу електроніку (наприклад, дорогий телевізор чи сервер), можна звузити діапазон до 200-240В. Але тут є нюанс: чим вужчий діапазон, тим частіше реле буде спрацьовувати навіть на незначні, короткочасні провали напруги, які в українських мережах, чесно кажучи, трапляються регулярно, особливо ввечері в приватному секторі, коли всі одночасно вмикають опалення і бойлери.
Практичний орієнтир для більшості випадків:
- Нижня межа — 175-180В (нижче холодильники і кондиціонери вже працюють з підвищеним навантаженням на компресор).
- Верхня межа — 245-250В (вище цього значення ризик для ламп розжарювання і побутової техніки зростає суттєво).
- Затримка повторного включення — 15-30 секунд, цього достатньо, щоб напруга стабілізувалась і не було зайвих клацань контактора.
Регулювання виконується потенціометрами через невеликий отвір на передній панелі — для цього потрібна маленька викрутка-шліц. Крутити треба обережно, невеликими кроками, орієнтуючись на позначки чи шкалу біля регулятора. Після кожної зміни варто перевірити роботу мультиметром — підключити його паралельно і подивитись, при якому значенні реле дійсно спрацьовує, бо позначки на корпусі не завжди відповідають реальності на всі 100%.
Типові проблеми в експлуатації
Найчастіша скарга — реле «клацає» занадто часто. Причина зазвичай в занадто вузько виставленому діапазоні або в реально нестабільній мережі (актуально для приватних будинків на околиці міста чи в селі, де трансформатор старий і перевантажений). Рішення — або трохи розширити пороги, або збільшити затримку включення, або взагалі задуматись про стабілізатор напруги замість простого реле захисту.
Друга проблема — прилад не реагує на явні стрибки напруги. Тут варто перевірити, чи правильно підключена фаза саме на вхідну клему, а не транзитом повз реле. Буває, що майстер помилково завів фазу напряму на навантаження, а через реле пустив тільки нуль — в такому разі захисту фактично немає, хоча зовні все виглядає підключеним.
Третя ситуація — залипання контактора після кількох років експлуатації при частих спрацюваннях під повним навантаженням 40А. Контакти механічні, ресурс не безмежний. Якщо помітили, що реле не розмикає коло навіть при явно аварійній напрузі — це привід для заміни, ремонтувати контактну групу самостійно сенсу мало, дешевше поставити нове реле.
Чи варто брати саме цю модель
Герц У 16-1/40 — непоганий бюджетний варіант для тих, хто хоче базовий захист без переплати за додаткові функції на кшталт дисплея з поточними показниками чи пульта дистанційного керування. Якщо потрібен саме моніторинг напруги в реальному часі — варто дивитись у бік моделей з ЖК-дисплеєм від того ж виробника або конкурентів (RS, ТДМ і подібні).
Для типової квартири чи невеликого будинку з навантаженням до 8-9 кВт цього реле цілком достатньо. Якщо ж плануєте потужну електроплиту, зварювальний апарат чи інше серйозне навантаження — краще одразу дивитись у бік моделей на 63 чи 80А, щоб не працювати на межі можливостей контактора.
Загалом прилад простий, надійний і не потребує особливого догляду — раз налаштували пороги під свою мережу, і можна забути про нього на роки, поки не спрацює сигналізація у вигляді відключення світла в момент чергового стрибка напруги.